пристати — див. приставати … Український тлумачний словник
пристати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пристати — таю, єш, Пт. 1. Пристанути, зупинитись на місці. 2. Див. приставати … Словник лемківскої говірки
пристати — (да) прибягна; (да) притичам … Църковнославянски речник
приставати (пристати) — дозрівати (дозріти) … Лемківський Словничок
приєднуватися — I = приєднатися 1) (до кого чого перев. до гурту, до тих, хто рухається, пересувається кудись), прилучатися, прилучитися, долучатися, долучитися, прибиватися, прибитися, приставати, пристати, прилаштовуватися, прилаштуватися, приладновуватися,… … Словник синонімів української мови
прилипати — I = прилипнути (про щось липке; до чогось липкого), липнути, приклеюватися, приклеїтися, клеїтися, приліплюватися, приліпитися, ліпитися, приставати, пристати, братися; налипати, налипнути, нав язати, нав язнути, нав язти, наліплюватися,… … Словник синонімів української мови
приставати — таю/, тає/ш, недок., приста/ти, а/ну, а/неш, док. 1) Прилипати, приклеюватися до чого небудь. || Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого , чого небудь. || Щільно облягати (про одяг). || перен. Привертати чию небудь посилену… … Український тлумачний словник
учепитися — (вчепи/тися), еплю/ся, е/пишся; мн. уче/пляться; док. 1) Міцно взятися руками за кого , що небудь. || Схопитися чим небудь за щось, повисаючи на ньому. || Схопитися за що небудь зубами, пазурами і т. ін.; заглибитись у щось (про зуби, пазурі і т … Український тлумачний словник
кнѣсъ — матица, верхнее бревно (1): Уже дьскы безъ кнѣса в моемъ теремѣ златовръсѣмъ. 23. Ср. Первые издатели: „На златоверхом моем тереме будто б все доски без верхней перекладины“. Н. Ф. Грамматин („Сл. о п. Иг.“. М., 1823, стр. 162): „...кнесъ по… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
